Новини

Короткий гід по українським національним костюмам

Сьогодні мова піде про одну з характерних рис українців як нації – народне вбрання.
В елементах українського костюма простежується вплив інших народів, які протягом історії в різному ступені взаємодіяли з українцями. Традиційний костюм заснований на одязі слов'ян, які проживали на території України, особливо за часів процвітання Київської Русі.

Костюм українців являв собою гармонійний комплекс предметів одягу, до основного складу якого входили натільні, стегнові, нагрудні та верхні одежини.
Доповнювали оздоблення головні убори, взуття, пояси та різноманітні змінні прикраси. Кожен предмет мав певне призначення, тільки йому властивий спосіб носіння. Палітра українських національних костюмів - різноманітна. На прикладі наших народних колективів "Квітень" та "Веснянка" ми розглянемо елементи вбрання пращурів.

Основою будь-якого чоловічого і жіночого українського костюма є натільна сорочка з домотканого полотна. Жінки шили собі довгі сорочки з більшим, ніж у чоловіків, різноманіттям крою.

image

image

Стегновим одягом чоловіків були штани різного крою, від шаровар до ногавиці (гачей), які шили з домашнього сукна темного або світлого кольору. За способом крою це могли бути гачі (вузькі штани) або шаровари (широкі штани). Шаровари були популярні у Східній і Центральній Україні, а вузькі штани – на південних та західних територіях нашої Батьківщини.

image

image

Для жінок це були запаска, фартух, плахта. Система назв жіночого поясного одягу дуже яскрава: це і щорц (смугаста спідниця, поширена на Львівщині), і кабат (Лемківщина), і “мальованка”… Жінки Середнього Придніпров'я у звичайні дні одягали дві запаски - досить вузькі шматки тканини чорного або синього кольору із зав'язками, щоб кріпитися на талії. На свята вони перевдягалися в плахту з ошатної тканини з різнобарвним орнаментом в клітинку, а спереду надягала красиво вишита запаска - попередниця.

У більш пізній час в Україні з'явилися і поширилися шиті форми поясного одягу. Найбільш поширеними були андарак і літник. Андарак - це спідниця у велику складку, яку шили переважно з червоної однотонної тканини, з тканими широким орнаментом по низу. Літник теж часто був із червоної тканини, але з вертикальними різнокольоровими смугами.

image

image

image

Дівчата до заміжжя носили обруч або перев'язку, які залишали відкритими коси. В якості святкового головного убору використовувався плетений з квітів віночок, прикрашений різнокольоровими стрічками. Особливо красивим робили вінок на перший день весілля, а на другий день молода дружина одягала очіпок - головний убір, щільно прилягає до голови і приховує волосся. Його форма залежала від традицій конкретної місцевості.

image

image

image

Пояс, при чому переважно для чоловіків, вважався ознакою гідності, сили і мужності, а залежно від декору та матеріалу, з якого виготовлено аксесуар, визначали статус і фінансові можливості чоловіка. Але жіноцтво теж полюбляло підперезуватися, при чому дівчата з любов’ю оздоблювали пояси як для себе, так і для чоловіків. Пояс вважався одним з найцінніших подарунків коханому, ніс в собі величезне навантаження і сприймався як оберіг.

image

image

Взуттям для селян в основному служили постоли (личаки) - плетені або зшиті зі шкіри. Заможні люди могли носити шкіряні чоботи або черевики. У свята одягали нарядні «чорнобривці» - черевики з сап'янової шкіри, зазвичай двох кольорів. Пізніше чобітки дійшли і до селянок, хоча більш як святковий елемент вбрання. Тобто в жодному разі чобітки не були виключно взуттям. Найчастіше це була найомріяніша дівчиною прикраса.

image

Склад і особливості одягу залежали від різних причин: сезону, погоди, обрядів, побутової ситуації, соціального становища. Для великих урочистостей надягали повний комплекс одягу, за яким ясно проглядався матеріальний і сімейний статус людини, його національна і регіональна приналежність. В українському костюмі відбилася національна культура і духовність народу, в ньому закладені історичні знання і цінності.

Починаючи з XIX століття більшість українців стали носити міський одяг, поступово забуваючи рідні традиції. Сьогодні ми можемо споглядати за колоритом гардеробу наших пращурів, дивлячись на виступи Народного ансамблю танцю «Квітень» та Зразкового ансамблю танцю «Веснянка».